Засідання експертної комісії 30.09.2014 року

88130 вересня 2014 року в ІППО КУ імені Бориса Грінченка відбулося засідання експертної комісії з проведення дослідно-експериментальної роботи в навчальних закладах м. Києва. Порядком денним передбачалося представлення, експертиза й обговорення 7 експериментальних проектів.
Учасникам засідання було представлено заявки і програми дослідно-експериментальних робіт, рекомендованих до відкриття з 2014-2015 н.р., а саме: «Мережева модель профілізації старшої школи в умовах інноваційного розвитку сучасної освіти» – СЗШ №27, 95, 175 Шевченківського району; «Формування інноваційного корекційно-розвивального освітнього простору спеціальної школи» – Київська спеціальна школа-інтернат №16 Святошинського району; «Модель столичного центру відкритої освіти в умовах розвитку інноваційного суспільства» – Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, СЗШ №81 Дніпровського району м. Києва; «Морально-духовний розвиток учнів 5 – 9 класів на основі впровадження курсу «Християнська етика в українській культурі» на базі СЗШ №219 Оболонського району, СЗШ №206, 297 Святошинського району м. Києва.

Read more

Конференція з питань інноваційної та дослідно-експериментальної діяльності в навчальних закладах столиці

bazyl24 вересня 2014 року в ІППО КУ імені Бориса Грінченка було проведено науково-методичну конференцію «Інноваційна та дослідно-експериментальна діяльність у навчальних закладах столиці: проблеми і перспективи». У роботі взяли участь понад 150 осіб: працівники Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київради; представники Центру науково-освітніх інновацій та моніторингу; методисти районних науково-методичних центрів, відповідальні за дослідно-експериментальну та інноваційну діяльність; заступники директорів з навчальної і науково-методичної роботи столичних шкіл, ліцеїв та гімназій; викладачі та методисти ІППО КУ імені Бориса Грінченка.
Основна увага учасників конференції була зосереджена довкола питань, пов’язаних із організацією та проведенням інноваційної освітньої діяльності в навчальних закладах м. Києва, однією з форм якої є дослідно-експериментальна робота. Завідувач науково-дослідної лабораторії експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій ІППО КУ імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент Л.О.Базиль у доповіді «Дослідно-експериментальна робота в навчальних закладах м. Києва: об’єктивна потреба чи данина моді?» висвітлила сучасний стан інноваційної освітньої діяльності в навчальних закладах, наголосила як на перевагах, так і на проблемних, суперечливих моментах організації і проведення дослідно-експериментальної роботи, зорієнтувала учасників на спільний пошук ефективних шляхів поліпшення рівня освітньої інноватики.

Read more

Соціально-педагогічні умови організації інклюзивного навчання учнів молодшого шкільного віку зі зниженим зором

Експериментальна база: СЗШ № 226 та ШДС «Ластівка».

Науковий керівник: Сасіна Ірина Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри тифлопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ ім. М.П.Драгоманова.

Read more

Упровадження елементів дистанційного навчання в рамках проекту «Театральний клас»

Актуальність дослідно-експериментальної роботи. Одним із можливих шляхів налагодження співпраці школи з вищим навчальним закладом є впровадження додаткових занять у профільних класах шкіл за участю викладачів ВНЗ. Інструментом для проведення зазначених занять може бути дистанційне навчання школярів. Відтак, актуальною є проблема моделювання процесу профільного дистанційного навчання в ЗНЗ, науково-методичне обґрунтування, розробка і подальший аналіз навчального середовища для дистанційної співпраці ВНЗ і ЗНЗ. Основна ідея експериментально-дослідної роботи полягає в обґрунтуванні та реалізації в педагогічній практиці процесу профільного дистанційного навчання в ЗНЗ.

Мета дослідно-експериментальної роботи: розробити модель педагогічної взаємодії учасників освітнього процесу в ЗНЗ на основі дистанційних технологій навчання в рамках проекту «Театральний клас».

Read more

Проектування змісту і структури електронного навчально-книжкового комплексу (ЕНКК) для учнів початкової школи

Актуальність дослідно-експериментальної роботи. Сучасний інформаційно-комунікативний простір на сьогодні забезпечується новітніми комп’ютерними технологіями, відеоматеріалами, Інтернетом та мобільними комунікаційними голосовими і текстово-мультимедійними системами, що впливають на соціалізацію юного покоління. Тому проблема реалізації потенційних можливостей інформаційних технологій в освітньому процесі набуває все більшого значення. Для цього створюються електронні освітні програмні засоби, що спрямовані на інтенсифікацію навчального процесу, формування знань, умінь і навичок. Обрана для педагогічного експерименту тема «Проектування змісту і структури електронного навчально-книжкового комплексу для учнів початкової школи» є актуальною для вивчення в ході дослідно-експериментальної роботи на базі початкової школи ліцею № 157 Оболонського району міста Києва.

Основна ідея дослідно-експериментальної роботи полягає у тому, що навіть досконалий підручник не може компенсувати й охоплювати ті відомості, котрі містяться у цілісному ЕНКК. Адже підручник, хоча і є центральною координувально-інтегрувальною ланкою цього комплексу, але функціонально йому не тотожний.
Отже, повноцінне функціонування, та об’єктивне оцінювання ефективності кожного елемента ЕНКК (у т.ч. й підручника) можливе лише за наявності всіх одиниць інструментальної системи, що у взаємодоповненні дають змогу досягнути балансу розгорнутого і згорнутого навчального матеріалу, задіяти репродуктивну і дослідницьку складові пізнавальної діяльності школяра.

Read more

Психолого-педагогічний супровід дітей зі зниженим зором у класах із інклюзивним навчанням в умовах загальноосвітньої школи

Експериментальна база: СЗШ № 281.

Наукові керівники: Костюк Віктор Леонтійович, доктор юридичних наук, доцент, Почесний Голова Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Інститут реабілітації та соціальних технологій»; Сасіна Ірина Олександрівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри тифлопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ ім. М.П.Драгоманова; Глушенко Катерина Олександрівна, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри тифлопедагогіки Інституту корекційної педагогіки та психології НПУ ім. М.П.Драгоманова.

Read more

Впровадження модульно-рейтингової системи у навчально-виховний процес «Гімназії – школи повного дня»

Експериментальна база: гімназія біотехнологій №177.

Науковий керівник: Хоружа Людмила Леонідівна, проректор з наукової роботи Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор педагогічних наук, професор.

Актуальність дослідження

Входження України в Європейський освітній простір, сучасний стан суспільного розвитку, визначення нових пріоритетних напрямів функціонування освітньої галузі поставили необхідність оновлення діяльності навчальних закладів. Нині загальноосвітні начальні заклади є не лише освітніми осередками, а діють як провідні інститути розвитку і саморозвитку, створюють соціокультурний простір для задоволення потреб усіх учнів. Вирішення задач перебудови і подальшого розвитку системи освіти в Україні вимагає заміни старої, малоефективної, розрахованої на репродуктивний тип навчання освітньої парадигми. Питання полягає в переході до нових, більш ефективних типів і технологій навчання, які виводять тих, яких навчають, на творчий рівень самостійної пізнавальної діяльності.

Read more

Організаційно-педагогічні умови розбудови білінгвальної спеціалізованої школи І ступеня як закладу інноваційного типу розвитку

Експериментальна база: CШ №322 І ступеня Деснянського району.

Науковий керівник: Щекатунова Г. Д., завідувач кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук.

Актуальність дослідно-експериментальної роботи безперечна й зумовлена необхідністю забезпечення якісної, відповідно до вимог європейських стандартів, освітньої підготовки дітей молодшого шкільного віку. Адже в сучасному освітньому та науковому просторі предметом особливої уваги стало практичне втілення принципу адаптації системи шкільної освіти до потреб якісно нових освітніх послуг, які б забезпечували не лише рівень функціональної компетентності учня, враховували особливості його розвитку, а також здійснювали підготовку дітей на рівні європейських стандартів, формували випускника з європейським типом мислення, культури і поведінки. Зважаючи на це, оволодіння іноземними мовами нині є необхідною якістю кожної освіченої людини.

Read more

Упровадження моделі громадсько-активної школи в загальноосвітньому навчальному закладі

Експериментальна база: СШ №129, СШ №234, гімназія №30 «ЕкоНад», СЗШ №50, СЗШ №162, СЗШ №205, СЗШ №223, СШ №23, СЗШ №245, СЗШ №233, СЗШ №9, ліцей №157, СШ №317, СШ №120.

Термін проведення експерименту: 2013-2015 роки.

Науковий керівник: В.І.Ковальчук, заступник директора з науково-методичної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук.

Актуальність експериментально-дослідної роботи.

Сучасна школа повинна дати учням не тільки певні знання, уміння та навички, але й виховати громадсько – орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно займе своє місце в житті. Так мікросередовище всередині школи необхідно сполучити з реальною дійсністю навколо школи. Громадсько-активна школа не відгороджує учнів від реального життя, а включає це життя у свої уроки, позаурочну діяльність, створюючи єдине поле громадського виховання не тільки учнів, але і всіх учасників освітнього процесу. У результаті йде комплексне, системне виховання громадянина не тільки в школі, але і поза її межами.

Громадсько-активна школа – це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що існують у громаді. В громадсько-активній школі значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху та залучення громадян; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та відносин між мешканцями громади. Школи стають освітніми, культурними центрами, а також центрами відпочинку для осіб будь-якого віку. Вони відкриті для кожного – цілий день, кожен день, у вечорі та на вихідних.

Громадсько-орієнтована освіта як підхід до розвитку громади та людських ресурсів – це процес, який збирає разом всіх мешканців громади з метою виявлення потреб громади та її ресурсів, поєднуючи їх так, щоб це дозволило підвищити якість життя в громаді. Громадсько-орієнтована освіта дає можливість для місцевих мешканців, громадсько-активних шкіл, місцевих організацій та установ стати активними партнерами при вирішенні проблем громади та освіти.

Отже, проблема розвитку громади та задоволення її потреб, залучення батьків та мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як в школі, так і у громаді та обрана для педагогічного експерименту тема «Упровадження моделі громадсько-активної школи в загальноосвітньому навчальному закладі» є актуальними.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи.

Громадсько-активна школа – це навчальний заклад, де є:

  • прагнення до широкого залучення ресурсів місцевих громад, громадських організацій, батьків, підприємств до шкільного життя;
  • створення умов до виховання та практичного виявлення громадської активності учнівської молоді;
  • тенденція до посилення відкритості самої школи як соціально-педагогічної системи.

Основою моделі громадсько-активної школи, є концепція громадсько-орієнтованої освіти. Програма сприяє розвитку громадянської активності всіх членів місцевих громад і розвитку громадянського суспільства у цілому.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: модель громадсько-активної школи.

Предмет експериментально-дослідної роботи: технологія розробки та впровадження моделі громадсько-активної школи на базі загальноосвітнього навчального закладу.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає у розробці моделі громадсько-активної школи на базі НЗ.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

  • Вивчити та узагальнити набутий досвід з теми дослідження.
  • Розробити на основі базової моделі ГАШ модель трансформації НЗ у громадсько-активну школу з урахуванням потреб місцевої громади.
  • Апробувати власну модель громадсько-активної школи.
  • Здійснити моніторинг ефективності впровадження моделі громадсько-активної школи шляхом проведення двох етапів самооцінювання якості діяльності громадсько-активної школи.
  • Організувати постійно діючий консульт-пункт для учасників експерименту.
  • Узагальнити досвід роботи діяльності громадсько-активної школи.
  • Підготувати матеріали з питань висвітлення результатів дослідно-експериментальної роботи на семінарах, науково-практичних конференціях, в друкованих посібниках.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи.

У ході роботи за темою буде проведено низку навчальних тренінгів для шкіл-учасників експерименту щодо створення та розвитку громадсько-активної школи та впровадження міжнародних стандартів якості діяльності громадсько-активної школи, розроблено та здійснено апробацію моделі ГАШ кожним навчальним закладом, будуть розроблені проекти, спрямовані на розвиток шкли як осередку розвитку місцевої громади. Досвід діяльності ГАШ буде узагальнено та висвітлено через участь у семінарах, конференціях та у друкованих працях.

Результатами дослідно-експериментальної роботи мають стати розробка та апробація застосування моделі громадсько-активної школи кожним навчальним закладом-учасником експерименту, впровадження міжнародних стандартів ГАШ на базі навчальних закладів Києва.

Формування творчої самостійності учнів у навчально-виховному процесі ліцею «Престиж»

Експериментальна база: ліцей «Престиж»

Термін проведення експерименту: 2013-2018 роки.

Науковий керівник: Митник О.Я, доктор педагогічних наук, професор кафедри початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка; Буковська О.І., кандидат педагогічних наук, заступник директора ліцею «Престиж» з науково-методичної роботи.

Актуальність експериментально-дослідної роботи.

Провідною метою освіти сьогодення є виховання особистості учня-діяча, учня, який буде спроможний у своїй подальшій життєдіяльності створювати матеріальні й духовні цінності, змінювати на краще суспільне життя й себе, аналізувати й оцінювати наслідки цих змін. У такого учня має бути сформована творча самостійність як інтегративне утворення особистості, яке складається з мотиваційного, пізнавального та соціального компонентів. Творча самостійність як творча діяльність, заснована на здатності відхилятися від традиційних способів розв’язання задачі, дасть можливість учням навчитися генерувати нові ідеї, орієнтуватися в новій ситуації в умовах самостійного вирішення проблеми.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи.

Виконання дослідження «Формування творчої самостійності учнів у навчально-виховному процесі ліцею «Престиж» м. Києва» передбачає становлення пізнавально -активної, реально й творчо мислячої, відкритої до спілкування, самокритичної особистості учня, сформованість творчої самостійності як інтегративного утворення особистості, яке складається з мотиваційного, пізнавального та соціального компонентів, розробку технологічних прийомів створення учнями різноманітних продуктів дитячої творчості на уроках з дисциплін природничо-математичного циклу, розробку методичного посібника «Формування творчих здібностей учнів 5-9 класів на уроках з дисциплін природничо-математичного циклу».

Інформаційне та організаційно-методичне забезпечення формування творчої самостійності учнів буде створено на прикладі дисциплін природничо-математичного циклу.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес у ліцеї «Престиж» м. Києва, професійна підготовка вчителя, який викладає дисципліни природничо-математичного циклу, до формування в учнів творчої самостійності.

Предмет експериментально-дослідної роботи: зміст, форми, методи, засоби навчання у загальноосвітньому навчальному закладі щодо формування в учнів творчої самостійності на уроках з дисциплін природничо-математичного циклу.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає у розробці моделі формування творчої самостійності учнів 5-9 класів у межах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу (на прикладі дисциплін природничо-математичного циклу) та її експериментальної апробації.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

  • Вивчити та проаналізувати стан розробки проблеми формування творчої особистості у межах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу у психолого-педагогічній та методичній літературі.
  • Вивчити та проаналізувати динаміку готовності вчителя, який викладає дисципліни природничо-математичного циклу, до формування в учнів творчої самостійності.
  • Розробити та науково обґрунтувати зміст та структуру творчої самостійності учнів як інтегративного утворення особистості, яке складається з мотиваційного, пізнавального та соціального компонентів.
  • Розробити модель формування творчої самостійності учнів 5-9 класів у межах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу (на прикладі дисциплін природничо-математичного циклу)
  • Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологічні прийоми створення учнями різноманітних продуктів дитячої творчості на уроках з дисциплін природничо-математичного циклу.
  • Здійснити апробацію моделі формування творчої самостійності.
  • Провести на всіх етапах експерименту діагностику досягнень учнів, рівня сформованості умінь творчої самостійності, ефективності пропонованої методичної системи (використання існуючих діагностик та розробка власного комплексу діагностичного інструментарію).
  • Розробити методичний посібник «Формування творчих здібностей учнів 5-9 класів на уроках з дисциплін природничо-математичного циклу».
  • Поширити досвід експериментальної роботи через публікації, участь у науково-практичних конференціях тощо.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи.

У ході роботи за темою буде розроблено критерії та показники ефективності інноваційної моделі; розроблено та проведено діагностику розвитку творчих та інтелектуальних здібностей учнів та їх здатності орієнтуватися в інформаційному просторі; здійснено організацію та проведення постійно діючого семінару-практикуму «Інноваційна діяльність педагогічних працівників в умовах дослідно-експериментальної роботи»; проведено моніторинг ефективності інноваційної моделі; здійснено поширення досвіду експериментальної роботи через публікації, участь у науково-практичних конференціях тощо; проведено Київську науково-практичну конференцію: «Формування творчої самостійності учнів 5-9 класів у межах навчально-виховного процесу ліцею «Престиж» .

Результатами дослідно-експериментальної роботи мають стати: сформованість творчої самостійності як інтегративного утворення особистості, яке складається з мотиваційного, пізнавального та соціального компонентів, розробка технологічних прийомів створення учнями різноманітних продуктів дитячої творчості на уроках з дисциплін природничо-математичного циклу, розробка методичного посібника «Формування творчих здібностей учнів 5-9 класів на уроках з дисциплін природничо-математичного циклу».