Розробка психолого-педагогічної системи розвитку творчого потенціалу особистості гімназиста

Експериментальна база: медична гімназія № 33

Термін проведення експерименту: 2013-2018 р.

Науковий керівник: Кочерга Олександр Васильович, кандидат психологічних наук, доцент, заступник директора Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

Актуальність дослідно-експериментальної роботи зумовлена необхідністю вирішення суперечностей, що виникли між запитами інформаційно-технологічного суспільства і рівнем освіти підростаючого покоління. Успішно самореалізуватися в умовах сьогодення можуть фахівці нового типу, котрим притаманні динамізм і готовність до співпраці, високі моральні якості і мобільність, громадська активність і конкурентоспроможність, здатність творчо ставитися до дійсності, самостійно приймати рішення у ситуаціях вибору і конструктивність, спроможність до міжкультурної взаємодії, почуття відповідальності за Українську державу. Для належного функціонування країни важливим є насамперед «людський ресурс» – такий рівень фахівців, який визначатиме економічний і соціальний поступ вітчизняного суспільства. Затребуваним є питання вироблення у підростаючого покоління психологічної установки на оволодіння знаннями впродовж усього життя як основи адаптації та особистісного розвитку.

Підготовка таких спеціалістів істотно залежить від стану роботи щодо розвитку творчого потенціалу підростаючого покоління як пріоритетного напрямку, що концентрує в собі можливості інтегрування навчання, виховання і розвитку й передбачає органічне поєднання навчальної та позанавчальної діяльності, підвищення професійної майстерності педагогічних працівників, удосконалення методичної роботи. Однак більшості випускників загальноосвітніх навчальних закладів притаманні стандартність мислення, неготовність до творчої діяльності, неспроможність до самостійного пошуку і прийняття рішень.

Зважаючи на це, постає об’єктивна потреба пошуку нових орієнтирів розвитку освітньої галузі, оновлення мети, завдань, освітніх результатів, способів і засобів їх досягнення, що стануть відповіддю на виклики сьогодення. Поряд із диференціацією, інтеграцією, інформатизацією освітньої галузі першорядної ваги набуває проблема розвитку творчості поколінь нащадків. Вивчення проблеми розвитку творчого потенціалу особистості загалом не втратило своєї актуальності, оскільки творчий потенціал – це необхідна складова особистості, яку, безперечно, необхідно вивчати, діагностувати і розвивати. Ще одним аргументом актуальності теми дослідно-експериментальної роботи є те, що технократичні підходи до розвитку інтелекту, мислення людини, на яких базуються досить багато сучасних методик навчання, обмежують можливості людини, не дозволяють їй реалізувати свій творчий потенціал, гальмують розвиток особистості тощо. Вкрай прискорена інтенсифікація навчання, перевага інформаційного підходу в навчанні, що вимагає максимальної актуалізації особистісних ресурсів за умов їх надзвичайно низької зацікавленості, призводять до стресів, хвороб і згасання мотивації до освіти й самоосвіти, самовдосконалення та усвідомленого професійного вибору.

Вихід із такої ситуації – у пошуку нетрадиційних підходів щодо виявлення потенційних можливостей людини впливати на саму себе з метою корекції певних розладів, управління своєю поведінкою з метою досягнення поставлених цілей, усвідомлення себе як творчої особистості, здатної до самореалізації, набуття досвіду нетрадиційної творчої діяльності, відновлення і подальшого розвитку здоров’я, становлення цілісності особистості.

Об’єкт дослідно-експериментальної роботи – процес розвитку творчого потенціалу особистості гімназиста.

Предмет дослідно-експериментальної роботи – закономірності і механізми розвитку творчого потенціалу особистості гімназиста.

Мета дослідно-експериментальної роботи передбачає створення психолого-педагогічної системи розвитку творчого потенціалу особистості в гімназійному освітньому просторі.

Для досягнення мети у заявці логічно сформульовано й обґрунтовано основні завдання:

  • З’ясувавши рівень ефективності педагогічних практик, наявних в освітньому процесі спеціалізованих навчальних закладів, виокремити позиції, що потребують оновлення.
  • Провести моніторинг стану обізнаності педагогів щодо сутності розвитку творчого потенціалу учнів 1-9 класів в умовах спеціалізованого навчального закладу і на основі його результатів організувати підвищення їхньої професійної компетентності з означеної проблеми.
  • Виявити закономірності і механізми розвитку творчого потенціалу гімназистів, визначити критерії, показники і рівні його розвитку.
  • Розробити й апробувати психолого-педагогічну систему розвитку творчого потенціалу особистості в умовах освітнього середовища гімназії.
  • Виокремити педагогічні практики розвитку творчої особистості у навчально-виховному процесі спеціалізованих навчальних закладів і апробувати їх шляхом уведення до традиційної системи освіти учнів 1-9 класів.
  • Узагальнити одержані результати щодо ефективності застосованих методик і можливостей їх ефективного впровадження у систему шкільної освіти.
  • Розробити методичні рекомендації для педагогів щодо використання педагогічних практик, розвитку творчої особистості в спеціалізованих навчальних закладах.

Теоретичне та практичне значення дослідно-експериментальної роботи полягатиме в перевірці ефективності застосування педагогічних практик розвитку творчого потенціалу особистості, виокремленні шляхів його інтеграції в освітній процес, розробці методичних рекомендацій для педагогів спеціалізованих навчальних закладів щодо упровадження моделі творчого потенціалу особистості гімназиста в освітню практику.

Очікувані результати: учні продемонструють позитивні тенденції в розвитку творчої особистості, педагоги оволодіють практиками розвитку творчої особистості.

Leave a Reply