Мережева модель профілізації старшої школи в умовах інноваційного розвитку сучасної освіти

Експериментальна база: СЗШ №27, СЗШ №95, СЗШ №175 Шевченківського району м. Києва

Термін проведення експерименту: 01.09.2014 р. – 2017 р.

Науковий керівник: Войцехівський Михайло Федорович, кандидат педагогічних наук, доцент, директор Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

Актуальність дослідно-експериментальної роботи пов’язана з необхідністю створення сприятливого середовища для особистісної та соціальної самореалізації випускників загальноосвітніх навчальних закладів. Згідно з емпіричними дослідженнями психологів (О.О.Кронік, В.С.Хомік, І.В.Нікітіна та ін.) у сучасної молоді змінилося традиційне ставлення до своєї особистості і власного майбутнього. Кризові ситуації в суспільстві, у родині провокують об’єктне ставлення до себе, до довкілля, формуючи таким чином психологію «жертви», «споживача». У значної частини випускників шкіл виявляється пасивне ставлення до життя, невпевненість у власних силах, підвищена тривожність. Наведені явища ускладнюють процес особистої та соціальної самореалізації випускників навчальних закладів, окреслюють необхідність системного реформування шкільної освіти. Водночас у сучасній соціокультурній ситуації держава, суспільство висувають до школи якісно нові вимоги. Якісна освіта, як потреба сьогодення, постає не лише як один із основних ресурсів розвитку суспільства. Вона окреслює необхідність змін у системі ціннісних орієнтирів і зокрема – ставленні до освітньої діяльності, ефективної організації навчально-виховного процесу, проектуванні розвитку освітніх систем загалом.
Практичний досвід діяльності педагогічних колективів у напрямі здійснення профілізації старшої ланки школи вказує на необхідність:

  • переосмислення сутності профільного навчання;
  • розроблення прогностичних моделей організації профільного навчання;
  • визначення умов їх ефективного функціонування та розвитку;
  • упровадження інноваційних механізмів формування особистості випускника школи, здатного до особистісної та соціальної самореалізації.

Виділені проблеми спрямовані на реалізацію соціальних запитів у якісній шкільній освіті, підвищення рівня профільного навчання шляхом постійної оптимізації навчально-виховного процесу та організації його інноваційного розвитку.

Механізм реалізації дослідно-експериментальної роботи спрямовується на:
1. Моделювання освітнього простору навчальних закладів шляхом реалізації на практиці положень та ідей концепції профільного навчання з опертям на накопичений досвід у районі, місті, країні та за її межами. Моделювання організації мережевого профільного навчання в регіональній освітній системі дозволить визначити, а в подальшому і створити умови рівного доступу до навчання з урахуванням потреб та інтересів старшокласників.
2. Організацію мережевого профільного навчання як створення соціально-педагогічної, поліцентричної багатокомпонентної системи, що складається зі структурного ядра (координуючого органа) і структурних ланок, взаємодіючих між собою й іншими відкритими мережевими організаціями та їхніми ланками з використанням усіх видів ресурсів для створення умов повноцінного профільного навчання школярів на основі програми стратегічного партнерського співробітництва. До структурних ланок можуть відноситися установи загальної середньої й позашкільної освіти, установи початкової, середньої й вищої професійної освіти, підприємства, установи й організації.
3. Уточнення термінологічного апарату дослідження, а саме: «профілізація», «профільне навчання», «профільна школа».
4. Організацію навчання за такими принципами:

  • принцип організованої інноваційної зміни станів системи освіти, що орієнтує на необхідність свідомої діяльності під час переходу від одного стану системи освіти до іншого, досконалішого;
  • принцип інформаційної, матеріально-технічної, кадрової забезпеченості реалізації основних етапів інноваційних освітніх процесів, що передбачає обов’язкове інформаційне, кадрове забезпечення інноваційних процесів на кожному з основних етапів;
  • принцип адаптації діяльності закладів освіти до розвитку соціальних процесів;
  • принцип критеріальної основи для визначення рівня досягнення завдань експериментально-дослідної роботи;
  • принцип фінансового забезпечення експериментально-дослідних програм, проектів.

5. Розробку науково-методичного супроводу мережевих моделей профільного навчання.

Завдання дослідно-експериментальної роботи:
 1. Здійснити аналіз наявного стану профілізації старшої школи в районі, місті з метою виявлення проблемного поля щодо теми дослідження.
 2. Визначити ефективні організаційно-педагогічні умови профілізації старшої школи.
 3. Розробити експериментальну мережеву модель профільного навчання старшокласників за технологічним профілем.
 4. Визначити критерії і показники та розробити методику перевірки ефективності експериментальної моделі.
 5. Апробувати та експериментально перевірити ефективність створеної моделі.
 6. Розробити навчально-методичне забезпечення  мережевої профілізації старшої школи в межах освітньої системи  району.
Експеримент розраховано на 2014-2017 рр.
Основні етапи експерименту: організаційно-констатувальний, формувально-впроваджувальний, рефлексивно-прогностичний узаємопов’язані між собою й доповнюють один одного.
Очікувані результати:
 мережева система профільного навчання, зорієнтована на: врахування індивідуально-вікових особливостей старшокласників, рівень розвитку їхніх професійних інтересів та здібностей;
 забезпечення організаційно-педагогічних умов профілізації старшої школи; вибір інноваційних форм і методів організації профільної освіти.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *


*