Організаційно-педагогічні умови розбудови білінгвальної спеціалізованої школи І ступеня як закладу інноваційного типу розвитку

Експериментальна база: CШ №322 І ступеня Деснянського району.

Науковий керівник: Щекатунова Г. Д., завідувач кафедри методики та психології дошкільної і початкової освіти Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук.

Актуальність дослідно-експериментальної роботи безперечна й зумовлена необхідністю забезпечення якісної, відповідно до вимог європейських стандартів, освітньої підготовки дітей молодшого шкільного віку. Адже в сучасному освітньому та науковому просторі предметом особливої уваги стало практичне втілення принципу адаптації системи шкільної освіти до потреб якісно нових освітніх послуг, які б забезпечували не лише рівень функціональної компетентності учня, враховували особливості його розвитку, а також здійснювали підготовку дітей на рівні європейських стандартів, формували випускника з європейським типом мислення, культури і поведінки. Зважаючи на це, оволодіння іноземними мовами нині є необхідною якістю кожної освіченої людини.

Детальніше >>

Упровадження моделі громадсько-активної школи в загальноосвітньому навчальному закладі

Експериментальна база: СШ №129, СШ №234, гімназія №30 «ЕкоНад», СЗШ №50, СЗШ №162, СЗШ №205, СЗШ №223, СШ №23, СЗШ №245, СЗШ №233, СЗШ №9, ліцей №157, СШ №317, СШ №120.

Термін проведення експерименту: 2013-2015 роки.

Науковий керівник: В.І.Ковальчук, заступник директора з науково-методичної роботи Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук.

Актуальність експериментально-дослідної роботи.

Сучасна школа повинна дати учням не тільки певні знання, уміння та навички, але й виховати громадсько – орієнтовану особистість, яка після закінчення школи успішно займе своє місце в житті. Так мікросередовище всередині школи необхідно сполучити з реальною дійсністю навколо школи. Громадсько-активна школа не відгороджує учнів від реального життя, а включає це життя у свої уроки, позаурочну діяльність, створюючи єдине поле громадського виховання не тільки учнів, але і всіх учасників освітнього процесу. У результаті йде комплексне, системне виховання громадянина не тільки в школі, але і поза її межами.

Громадсько-активна школа – це навчальний заклад, в якому велика увага приділяється налагодженню партнерських стосунків між школою та всіма ресурсами, що існують у громаді. В громадсько-активній школі значна увага приділяється освітнім, соціальним, оздоровчим послугам; розвитку молодіжного руху та залучення громадян; покращенню навчання учнів; зміцненню родини та відносин між мешканцями громади. Школи стають освітніми, культурними центрами, а також центрами відпочинку для осіб будь-якого віку. Вони відкриті для кожного – цілий день, кожен день, у вечорі та на вихідних.

Громадсько-орієнтована освіта як підхід до розвитку громади та людських ресурсів – це процес, який збирає разом всіх мешканців громади з метою виявлення потреб громади та її ресурсів, поєднуючи їх так, щоб це дозволило підвищити якість життя в громаді. Громадсько-орієнтована освіта дає можливість для місцевих мешканців, громадсько-активних шкіл, місцевих організацій та установ стати активними партнерами при вирішенні проблем громади та освіти.

Отже, проблема розвитку громади та задоволення її потреб, залучення батьків та мешканців до вирішення соціальних та інших проблем, які існують як в школі, так і у громаді та обрана для педагогічного експерименту тема «Упровадження моделі громадсько-активної школи в загальноосвітньому навчальному закладі» є актуальними.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи.

Громадсько-активна школа – це навчальний заклад, де є:

  • прагнення до широкого залучення ресурсів місцевих громад, громадських організацій, батьків, підприємств до шкільного життя;
  • створення умов до виховання та практичного виявлення громадської активності учнівської молоді;
  • тенденція до посилення відкритості самої школи як соціально-педагогічної системи.

Основою моделі громадсько-активної школи, є концепція громадсько-орієнтованої освіти. Програма сприяє розвитку громадянської активності всіх членів місцевих громад і розвитку громадянського суспільства у цілому.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: модель громадсько-активної школи.

Предмет експериментально-дослідної роботи: технологія розробки та впровадження моделі громадсько-активної школи на базі загальноосвітнього навчального закладу.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає у розробці моделі громадсько-активної школи на базі НЗ.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

  • Вивчити та узагальнити набутий досвід з теми дослідження.
  • Розробити на основі базової моделі ГАШ модель трансформації НЗ у громадсько-активну школу з урахуванням потреб місцевої громади.
  • Апробувати власну модель громадсько-активної школи.
  • Здійснити моніторинг ефективності впровадження моделі громадсько-активної школи шляхом проведення двох етапів самооцінювання якості діяльності громадсько-активної школи.
  • Організувати постійно діючий консульт-пункт для учасників експерименту.
  • Узагальнити досвід роботи діяльності громадсько-активної школи.
  • Підготувати матеріали з питань висвітлення результатів дослідно-експериментальної роботи на семінарах, науково-практичних конференціях, в друкованих посібниках.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи.

У ході роботи за темою буде проведено низку навчальних тренінгів для шкіл-учасників експерименту щодо створення та розвитку громадсько-активної школи та впровадження міжнародних стандартів якості діяльності громадсько-активної школи, розроблено та здійснено апробацію моделі ГАШ кожним навчальним закладом, будуть розроблені проекти, спрямовані на розвиток шкли як осередку розвитку місцевої громади. Досвід діяльності ГАШ буде узагальнено та висвітлено через участь у семінарах, конференціях та у друкованих працях.

Результатами дослідно-експериментальної роботи мають стати розробка та апробація застосування моделі громадсько-активної школи кожним навчальним закладом-учасником експерименту, впровадження міжнародних стандартів ГАШ на базі навчальних закладів Києва.

Формування творчої самостійності учнів у навчально-виховному процесі ліцею «Престиж»

Експериментальна база: ліцей «Престиж»

Термін проведення експерименту: 2013-2018 роки.

Науковий керівник: Митник О.Я, доктор педагогічних наук, професор кафедри початкової освіти та методик природничо-математичних дисциплін Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка; Буковська О.І., кандидат педагогічних наук, заступник директора ліцею «Престиж» з науково-методичної роботи.

Актуальність експериментально-дослідної роботи.

Провідною метою освіти сьогодення є виховання особистості учня-діяча, учня, який буде спроможний у своїй подальшій життєдіяльності створювати матеріальні й духовні цінності, змінювати на краще суспільне життя й себе, аналізувати й оцінювати наслідки цих змін. У такого учня має бути сформована творча самостійність як інтегративне утворення особистості, яке складається з мотиваційного, пізнавального та соціального компонентів. Творча самостійність як творча діяльність, заснована на здатності відхилятися від традиційних способів розв’язання задачі, дасть можливість учням навчитися генерувати нові ідеї, орієнтуватися в новій ситуації в умовах самостійного вирішення проблеми.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи.

Виконання дослідження «Формування творчої самостійності учнів у навчально-виховному процесі ліцею «Престиж» м. Києва» передбачає становлення пізнавально -активної, реально й творчо мислячої, відкритої до спілкування, самокритичної особистості учня, сформованість творчої самостійності як інтегративного утворення особистості, яке складається з мотиваційного, пізнавального та соціального компонентів, розробку технологічних прийомів створення учнями різноманітних продуктів дитячої творчості на уроках з дисциплін природничо-математичного циклу, розробку методичного посібника «Формування творчих здібностей учнів 5-9 класів на уроках з дисциплін природничо-математичного циклу».

Інформаційне та організаційно-методичне забезпечення формування творчої самостійності учнів буде створено на прикладі дисциплін природничо-математичного циклу.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: навчально-виховний процес у ліцеї «Престиж» м. Києва, професійна підготовка вчителя, який викладає дисципліни природничо-математичного циклу, до формування в учнів творчої самостійності.

Предмет експериментально-дослідної роботи: зміст, форми, методи, засоби навчання у загальноосвітньому навчальному закладі щодо формування в учнів творчої самостійності на уроках з дисциплін природничо-математичного циклу.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає у розробці моделі формування творчої самостійності учнів 5-9 класів у межах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу (на прикладі дисциплін природничо-математичного циклу) та її експериментальної апробації.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

  • Вивчити та проаналізувати стан розробки проблеми формування творчої особистості у межах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу у психолого-педагогічній та методичній літературі.
  • Вивчити та проаналізувати динаміку готовності вчителя, який викладає дисципліни природничо-математичного циклу, до формування в учнів творчої самостійності.
  • Розробити та науково обґрунтувати зміст та структуру творчої самостійності учнів як інтегративного утворення особистості, яке складається з мотиваційного, пізнавального та соціального компонентів.
  • Розробити модель формування творчої самостійності учнів 5-9 класів у межах навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу (на прикладі дисциплін природничо-математичного циклу)
  • Розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологічні прийоми створення учнями різноманітних продуктів дитячої творчості на уроках з дисциплін природничо-математичного циклу.
  • Здійснити апробацію моделі формування творчої самостійності.
  • Провести на всіх етапах експерименту діагностику досягнень учнів, рівня сформованості умінь творчої самостійності, ефективності пропонованої методичної системи (використання існуючих діагностик та розробка власного комплексу діагностичного інструментарію).
  • Розробити методичний посібник «Формування творчих здібностей учнів 5-9 класів на уроках з дисциплін природничо-математичного циклу».
  • Поширити досвід експериментальної роботи через публікації, участь у науково-практичних конференціях тощо.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи.

У ході роботи за темою буде розроблено критерії та показники ефективності інноваційної моделі; розроблено та проведено діагностику розвитку творчих та інтелектуальних здібностей учнів та їх здатності орієнтуватися в інформаційному просторі; здійснено організацію та проведення постійно діючого семінару-практикуму «Інноваційна діяльність педагогічних працівників в умовах дослідно-експериментальної роботи»; проведено моніторинг ефективності інноваційної моделі; здійснено поширення досвіду експериментальної роботи через публікації, участь у науково-практичних конференціях тощо; проведено Київську науково-практичну конференцію: «Формування творчої самостійності учнів 5-9 класів у межах навчально-виховного процесу ліцею «Престиж» .

Результатами дослідно-експериментальної роботи мають стати: сформованість творчої самостійності як інтегративного утворення особистості, яке складається з мотиваційного, пізнавального та соціального компонентів, розробка технологічних прийомів створення учнями різноманітних продуктів дитячої творчості на уроках з дисциплін природничо-математичного циклу, розробка методичного посібника «Формування творчих здібностей учнів 5-9 класів на уроках з дисциплін природничо-математичного циклу».

Формування ключових і предметних компетентностей учнів у навчально-виховному процесі школи повного дня

Експериментальна база: ліцей «Престиж».

Науковий керівник: Топузов Олег Михайлович, директор Інституту педагогіки НАПН України, доктор педагогічних наук, професор.

Актуальність дослідно-експериментальної роботи зумовлена тим, що нинішні освітні реформи в Україні визначаються зміною знаннєвої освітньої парадигми на компетентнісну. Це вимагає переходу від традиційної інформаційно-накопичувальної спрямованості навчання на формування і розвиток у школярів здатності самостійно практично діяти, застосовувати індивідуальний позитивний досвід та досягнення у нестандартних, творчих, життєвих ситуаціях, тобто на формування ключових і предметних компетентностей, необхідних для життя в суспільстві та швидкозмінному світі.

Оскільки ліцей «Престиж» є школою повного дня, базовим навчальним закладом НТУУ «КПІ», випускники якого обирають для подальшого навчання саме технічні ВНЗ, то дослідно-експериментальна робота на його базі передбачає створення та випробування ефективності інноваційної моделі навчально-виховного процесу, спрямованого на формування ключових і предметних компетентностей учнів саме в галузях технічного спрямування. Результатом запровадження такої моделі має стати забезпечення оптимальних умов для інтелектуального, духовно-морального, соціально-культурного і творчого розвитку особистості кожного ліцеїста та вчителя.

Одним із основних завдань пропонованого дослідження є створення експериментального навчального плану, який дозволить інтегрувати поглиблене вивчення технічних і природничих навчальних предметів (математики, фізики, інформатики, технологій, хімії, біології) з поглибленим вивченням іноземних мов, зокрема англійської, шляхом природного поєднання навчальної позакласної та позашкільної діяльності в умовах роботи школи повного дня.

Об’єкт дослідження – процес формування ключових і предметних компетентностей учнів на прикладі одночасного поглибленого вивчення іноземних мов та фізико-математичних дисциплін, інформаційних технологій у навчально-виховному процесі школи повного дня.

Предмет дослідно-експериментальної роботи – умови формування ключових і предметних компетентностей учнів у навчально-виховному процесі в умовах роботи школи повного дня.

Визначена ініціаторами експерименту мета дослідження полягає у обґрунтуванні, розробці і запровадженні моделі навчально-виховного процесу, спрямованого на формування ключових і предметних компетентностей учнів на прикладі одночасного поглибленого вивчення іноземних мов та фізико-математичних дисциплін, інформаційних технологій у навчально-виховному процесі школи повного дня та дослідити ефективність її впливу на розвиток особистості учня і вчителя.

Для реалізації мети, об’єкта, предмета, гіпотези дослідження визначено такі завдання:

  • Проаналізувати психолого-педагогічну та науково-методичну літературу за темою дослідження.
  • Розробити інноваційну модель навчально-виховного процесу школи повного дня, спрямованого на формування в учнів ліцею ключових і предметних компетентностей на прикладі одночасного поглибленого вивчення іноземних мов та фізико-математичних дисциплін, інформаційних технологій.
  • Забезпечити реалізацію розробленої моделі відповідним науково-методичним супроводом та необхідним матеріально-технічним оснащенням.
  • Запровадити названу модель у практику роботи ліцею та здійснити експериментальну перевірку її ефективності в умовах допрофільного та профільного навчання.
  • Організувати роботу інформаційно-технологічного центру з осередком мультимедійної комунікації та системою підвищення освітнього рівня педагогічних працівників.

Результатами дослідження мають бути:

  • Упровадження в ліцеї навчально-виховного процесу, спрямованого на ефективне формування в учнів ключових і предметних компетентностей, підвищення рівня природничо-математичної освіти випускників на основі доцільного використання новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, ґрунтовну підготовку учнів з іноземних мов (в основному англійської).
  • Інтелектуальний та особистісний розвиток учнів, розвинення їх духовних потреб і можливостей, система виявлення і відбору обдарованої молоді, надання їй соціально-педагогічної підтримки, результативна профорієнтаційна робота на основі посилення практичної складової навчальної діяльності.
  • Спеціальна методична система формування мовної культури ліцеїстів, спрямована на розвиток їх можливостей та готовності до іншомовної комунікативної діяльності в процесі майбутньої професійної взаємодії, перетворення знань іноземної мови в одну з ключових компетентностей сучасного професіонала міжнародного класу.
  • Налагодження співпраці ліцею з ВНЗ-партнерами, підприємствами та установами з урахуванням профілів навчання в ліцеї, створення на цій основі умов для оптимального вибору учнями напрямів профільного та, в подальшому, професійного навчання відповідно до їхніх індивідуальних особливостей та здібностей.
  • Організація на базі ліцею роботи інформаційно-технологічного центру з осередком мультимедійної комунікації та системою підвищення освітнього рівня педагогічних працівників.

Термін проведення експерименту: 2013-2018 рр.

Розкриття та розвиток потенціалу особистості в умовах шкільного середовища як інструмент індивідуалізації, соціалізації та професіоналізації старшокласників

Експериментальна база: школа І – ІІІ ступенів № 286 Голосіївського району.

Науковий керівник: Міляєва Валерія Робертівна, завідувач НДЛ розвитку людини Інституту психології та соціальної педагогіки, професор кафедри державного управління та управління освітою Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор психологічних наук, доцент.

Актуальність дослідно-експериментальної роботи зумовлена необхідністю вирішення суперечностей, що виникли між запитами інформаційно-технологічного суспільства і рівнем особистісного розвитку учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Під впливом соціально-економічних умов сьогодення істотно зросли вимоги до випускників шкіл. Стандартність мислення молодих людей, нездатність приймати самостійні рішення, вести пошук, неготовність до самостійної творчої діяльності характерні для більшості юнаків. У зв’язку з цим, освіта повинна орієнтуватися на нові вимоги, які пред’являє суспільство до кожного випускника. Сучасний старшокласник стоїть на порозі соціального дорослішання. У нього з’являються конкретні життєві плани. Поведінка учнів старшого шкільного віку стає більш організованою і свідомою, а мислення набуває особистісного, емоційного характеру. Їхня інтелектуальна діяльність стає специфічною, що пов’язуємо з самовизначенням і прагненням до вироблення свого світогляду. Все більшу роль відіграють свідомо вироблені критерії, норми і життєві принципи.

З огляду на це актуальності набуває проблема розкриття і розвитку потенціалу особистості учня старших класів як ефективного інструменту його індивідуалізації, соціалізації та професіоналізації, запропонована в якості дослідно-експериментальний проекту на базі СЗШ І – ІІІ ступенів № 286 Голосіївського району м.Києва.

Ще одним важливим аргументом актуальності теми дослідно-експериментальної роботи є те, що технократичні підходи до розвитку інтелекту, мислення людини, на яких базуються досить багато сучасних методик навчання, обмежують можливості людини, не дозволяють їй реалізувати свій творчий потенціал, гальмують розвиток особистості тощо. Вкрай прискорена інтенсифікація навчання, перевага інформаційного підходу в навчанні, що вимагає максимальної актуалізації особистісних ресурсів за умов їх надзвичайно низької зацікавленості, призводять до стресів, хвороб і згасання мотивації до освіти й самоосвіти, самовдосконалення та усвідомленого професійного вибору. Вихід із такої ситуації – у пошуку нетрадиційних підходів щодо виявлення потенційних можливостей людини впливати на саму себе з метою корекції певних розладів, управління своєю поведінкою задля досягнення поставлених цілей, усвідомлення себе як творчої особистості, здатної до самореалізації, набуття досвіду нетрадиційної творчої діяльності, відновлення і подальшого розвитку здоров’я, становлення цілісності особистості.

У директивах законодавчих і нормативних документів, перерахованих авторами дослідно-експериментального проекту, наголошено на забезпеченні особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання упродовж життя.

Авторський задум передбачає розробку і запровадження психолого-педагогічного забезпечення в систему навчання, через реалізацію психологічного супроводу в єдності трьох напрямів діяльності – психодіагностики, психокорекції та психопрофілактики через активну спільну взаємодію всіх суб’єктів освітнього середовища.

Об’єктом дослідно-експериментальної роботи є потенціал особистості старшокласника.
Предмет дослідно-експериментальної роботи – особливості розкриття та розвитку потенціалу особистості старшокласника в процесі навчання у загальноосвітньому навчальному закладі.
Відповідно мета дослідно-експериментальної роботи – сформувати активну життєву позицію старшокласника як основу для розвитку потенціалу особистості, розробити та запровадити програму психолого-педагогічного забезпечення розвитку потенціалу особистості на рівні старшої школи.

Для досягнення мети визначено завдання:

  • Здійснити теоретико-методологічний аналіз проблеми дослідження потенціалу особистості старшокласників.
  • Розробити систему психолого-педагогічного забезпечення розвитку потенціалу особистості старшокласників в умовах ЗНЗ.
  • Провести цикл семінарів-тренінгів для підвищення професійної компетентності педагогічних працівників навчального закладу щодо розкриття і розвитку потенціалу особистості старшокласників в умовах шкільного середовища.
  • Провести емпіричне дослідження особливостей потенційних ресурсів, ціннісно-смислової, мотиваційної та вольової сфер особистості старшокласників.
  • Створити та реалізувати психокорекційну програму розвитку потенційних ресурсів недостатнього рівня прояву.
  • Розробити та запровадити систему тренінгових занять для старшокласників на основі результатів емпіричного дослідження з метою формування активної життєвої позиції як основи для розвитку потенціалу особистості.
  • Узагальнити одержані результати та розробити методичні рекомендації щодо формування активної життєвої позиції як основи розкриття та розвитку потенціалу особистості учнів у процесі навчання у школі.

Експеримент розраховано на 2013-2017 рр. Науково-дослідну роботу з реалізації програми експерименту пропонується провести поетапно.

Отже, обрана для проведення дослідно-експериментальної роботи тема «Розкриття та розвиток потенціалу особистості в умовах шкільного середовища як інструмент індивідуалізації, соціалізації та професіоналізації старшокласників» є актуальною і практично значущою.

Морально-духовний розвиток учнів 5 – 9 класів на основі впровадження курсу «Християнська етика в українській культурі»

Експериментальна база: школа І – ІІІ ступенів № 249 Деснянського району.

Науковий керівник: Кисельова Людмила Олександрівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри літературознавства Києво-Могилянської академії.

Актуальність дослідно-експериментальної роботи із теми: «Морально-духовний розвиток учнів 5 – 9 класів на основі впровадження курсу «Християнська етика в українській культурі» зумовлена необхідністю вирішення низки проблем духовно-морального виховання поколінь нащадків. Під впливом викликів епохи, запитів громадськості й потреб навчальних закладів сформувалася світоглядна позиція, що адаптуватися в умовах руйнування традиційної моделі життєдіяльності і кардинальної зміни типу цивілізаційного розвитку людства загалом зможе лише особистість, яка знає своє «культурне коріння», у своїх вчинках і діях керується одвічними національними і загальнолюдськими цінностями, моральними принципами рідної культури.

Як наслідок, постала об’єктивна потреба виховання особистостей, здатних швидко зорієнтуватися в сучасному постійно змінному, багатовимірному просторі й знайти раціональні та ефективні шляхи вирішення стандартних і нестандартних ситуації. Серед важливих якостей такої особистості – усвідомлення себе як представника певної епохи, етносу і культури, освіченість. Майбутнє України безпосередньо залежить від збереження і відтворення традиційних християнських моральних цінностей, ідеалів добра і любові, а тому морально-духовний розвиток школярів на засадах християнських чеснот має стати пріоритетним завданням сучасної освітньої підготовки поколінь вихованців.

З метою формування активної громадянської позиції вихованців щодо відстоювання власних інтересів і життєвих цінностей, що ґрунтуються на засадах християнської етики, яка передбачає високий рівень відповідальності громадянина за долю всієї держави було прийнято низку нормативно-правових документів (наказ «Про вивчення у навчальних закладах факультативних курсів з етики та релігієзнавства» (2005), «Концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування» (2006), міська цільова програма «Освіта Києва 2011-2015 роки»). У різних регіонах України, починаючи ще з 1992 року рішенням органів місцевого самоврядування було введено експериментальний предмет за вибором «Основи християнської моралі». Нині предметів духовно-морального спрямування набагато більше: «Християнська етика», «Християнська культура», «Основи християнської етики», «Основи православної культури Криму», «Етика – духовні засади», «Розмаїття релігій світу», «Біблійна історія і християнська етика», «Християнська етика в українській культурі».

З 1 вересня 2006 р. у 100 школах м. Києва у 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів було введено вивчення курсу «Християнська етика в українській культурі».

Зважаючи на викладене вище, і враховуючи необхідність продовження актуальної наукової проблеми, пов’язаної із духовно-моральним розвитком дітей, у системі основної школи доцільною і значущою є дослідно-експериментальна робота за темою «Морально-духовний розвиток учнів 5-9 класів на основі впровадження курсу «Християнська етика в українській культурі».

Авторський задум передбачає створення сприятливих умов для саморозвитку дитини засобами християнських традицій українського народу та виховання відчуття відповідальності за власні вчинки і наслідки особистого вибору за рахунок зниження психологічного напруження, раціонального розподілу навчального навантаження, свідомого вибору глибини вивчення шкільних предметів і підйом рівня якості самостійної діяльності учня. Означена ідея передбачає адекватне й усвідомлене опанування християнських моральних цінностей засобами української культури, комплексний вплив на учня на основі діалогу з ним засобами слова, візуального та музичного образу, що вимагає від учителів певного універсального культурного рівня, знання особливостей дитячої вікової психології, дитячого духовного життя; а також розробку і впровадження навчальних програм, методичного забезпечення курсу «Християнська етика в українській культурі» для учнів 5-9 класів.

Об’єктом дослідно-експериментальної роботи є духовно-моральний розвиток учнів 5 – 9 класів засобами християнських традицій української культури.
Предмет дослідно-експериментальної роботи – зміст, форми і методи духовно-морального розвитку учнів основної школи.
Відповідно, метою дослідно-експериментальної роботи передбачено формування цілісної, духовно зрілої особистості – громадянина України шляхом пізнання й засвоєння надбань національної та світової духовної культури під час опанування курсу «Християнська етика в українській культурі».

Для досягнення мети у заявці логічно сформульовано й обґрунтовано основні завдання, що полягають у діагностуванні й аналізі наявного стану морально-духовного розвитку учнів; вивченні мотиваційної та психологічної готовності учнів до опанування нового курсу; виборі та запровадженні ефективних методик вивчення запитів учнів та їхніх батьків щодо організації навчального курсу «Християнська етика в українській культурі» в умовах основної школи; визначенні стану готовності вчителів до упровадження навчального курсу «Християнська етика в українській культурі» в умовах основної школи; окресленні змісту, форм і методів морально-духовного розвитку учнів основної школи; адаптуванні й узгодженні навчальних програм і навчальних планів навчально-виховного процесу СЗШ.

Для досягнення мети дослідно-експериментальної роботи також необхідно провести навчання вчителів для запровадження розробленого курсу, апробувати навчально-методичне забезпечення морально-духовного розвитку учнів основної школи засобами курсу «Християнська етика в українській культурі», постійно здійснювати моніторинг та аналіз психологічного стану та якості навчальних досягнень учнів як головних показників успішності реалізації дослідно-експериментальної роботи, узагальнити одержані результати щодо результативності застосованих методик і можливостей їх ефективного впровадження у практику роботи школи, розробити методичні рекомендації щодо особливостей організації нового навчального курсу «Християнська етика в українській культурі».

Експеримент розраховано на 2013-2018 рр. Науково-дослідну роботу з реалізації програми експерименту пропонується провести поетапно.
Основні етапи експерименту: підготовчий, формувальний, узагальнювальний.

Отже, обрана для проведення дослідно-експериментальної роботи тема «Морально-духовний розвиток учнів 5 – 9 класів на основі впровадження курсу «Християнська етика в українській культурі» є актуальною і практично значущою. Посилену увагу до морально-духовного розвитку учнів основної школи обумовлюємо низьким рівнем загальної культури людства, деградацією молоді, зміною ціннісних орієнтацій соціуму та тенденціями сучасного етапу національного поступу.

Соціально-педагогічні умови впровадження «ПЗ-технології» у дошкільних навчальних закладах

Експериментальна база: ДНЗ №199, ДНЗ №203, ДНЗ №249, ДНЗ №390, ДНЗ №785, ДНЗ №789, навчально-виховного комплексу «Обрій», ДНЗ №596, ДНЗ №643, ДНЗ №726, НВК «Славута».

Термін проведення експерименту: 2013-2016 роки.

Науковий керівник: Піроженко Т.О., доктор психологічних наук, професор, завідувач лабораторії дошкільника Інституту психології ім. Г.С. Костюка, НАПН України.

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Специфіка становлення особистості на етапі дошкільного дитинства потребує збереження простору дитячої субкультури, врахування психолого-педагогічних передумов розвитку духовних орієнтирів в життєдіяльності дитини дошкільного віку, об’єднання зусиль педагогів та батьків у створенні соціокультурного розвивального середовища та адекватної психологічної атмосфери навколо проблеми становлення базових комунікативних, пізнавальних, образотворчих здібностей, що формуються у дитинстві.

В умовах ціннісно-невизначеного суспільства і, відповідно, ціннісного релятивізму сутності проблеми виховання дитини в дошкільних навчальних закладах проблема духовних орієнтирів розвитку дітей дошкільного віку набуває особливої гостроти.

Інноваційна технологія психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дітьми в умовах навчально-виховного процесу (Піроженко Т.О.) надає можливість оптимізувати життєдіяльність дітей дошкільного віку як суб’єктів творчої діяльності. Цілеспрямована увага дорослих до взаємодії дітей з оточенням на базових засадах вітчизняної морально-етичної культури привертає увагу до активних міжособистісних та внутрішньоособистісних процесів, за допомогою яких дитина осмислює власне життя. Завдяки ПЗ посилюються цілеспрямовані зусилля у формуванні адекватної психологічної атмосфери навколо дитинства, поліпшується взаємодія родинного і сімейного виховання, ефективно розвивається відповідальність дорослих (педагогів і батьків) за якісний гармонійний психічний, фізичний та духовний розвиток дитини.

Тому розв’язання проблеми становлення активної творчої особистості дитини дошкільного віку в сучасному соціопросторі потребує посилення уваги суспільства до якості розвитку дитинства шляхом життєзабезпечення таких форм взаємодії дорослого з дитиною, в яких вона виступає власним та активним суб’єктом власного розвитку.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: процес впровадження інноваційної освітньої технології психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дитиною «Радість розвитку».

Предмет експериментально-дослідної роботи: соціальні та психолого-педагогічні умови процесу впровадження освітньої інновації в дошкільних навчальних закладах.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірні соціально-педагогічних умов впровадження освітньої інновації «Технологія психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дитиною «Радість розвитку» (надалі Технологія ПЗ) як фактора особистісного розвитку всіх суб’єктів освітнього простору.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

  • Проаналізувати соціальні та психолого-педагогічні умови процесу впровадження освітніх інновацій в дошкільних навчальних закладах, спрямованих на творчий розвитку особистості дитини.
  • Обгрунтувати і запровадити модель масового впровадження розвивальної технологій «Радість розвитку» в умовах дошкільного навчального закладу, що сприяє розвитку специфічно дитячих видів діяльності та збереженню простору дитячої субкультури.
  • Підготувати педагогічних працівників та керівників навчальних закладів до запровадження розробленої моделі.
  • Оцінити ефективність розробленої моделі.
  • Розробити практичні рекомендації щодо повноцінного функціонування розвивальних технологій в умовах дошкільних навчальних закладах, критерієм оцінки яких виступає творчий розвиток особистості.

Очікувані результати

За час проведення дослідно-експериментальної роботипедагогічними працівниками буде:

  • створена оптимальна модель впровадження технології «Радість дитинства», в якій відображено участь педагогів, батьків, громадських організацій по узгодженню зусиль, що спрямовані на створення умов для прийняття дитиною ціннісних орієнтацій у взаємодії з оточенням;
  • напрацьовані методичні рекомендації щодо організації форм та методів проектної педагогіки з дітьми дошкільного віку за тематикою, що визначена актуальною для регіону м. Києва;
  • методичні рекомендації щодо психолого-педагогічного супроводу та залучення батьків, спрямовані на підвищення психологічної культури взаємодії дорослих з дітьми, на усвідомлення і підвищення відповідальності батьків за повноцінний розвиток дитини.

Проектування освітнього простору Початкової школи ліцею міжнародних відносин №51 як організаційно-педагогічна умова його інноваційного розвитку

Експериментальна база: Ліцей міжнародних відносин № 51.

Термін проведення експерименту: 2013-2017 роки.

Науковий керівник: А.Д.Цимбалару, докторант Інституту педагогіки НАПН України, кандидат педагогічних наук.

Актуальність експериментально-дослідної роботи. Потужні процеси модернізації сучасної школи викликають потребу в розробці прогностичних моделей інноваційного розвитку загальноосвітніх навчальних закладів. Отже, актуальність дослідження зумовлюється факторами, що впливають на трансформаційні процеси в системі освіти і викликають потребу в експериментальній перевірці механізмів інноваційного розвитку загальноосвітнього навчального закладу, у системному вирішенні проблем удосконалення шкільної системи освіти, виробленні інноваційної освітньої стратегії, а також на створення належних умов для забезпечення рівного доступу до здобуття якісної освіти.

Основна ідея експериментально-дослідної роботи. Виконання дослідження «Педагогічне моделювання освітнього простору молодших школярів Ліцею міжнародних відносин № 51» передбачає підготовку педагогічного колективу початкової ланки ліцею до педагогічного моделювання; розробку пакету діагностичних матеріалів, проведення аналізу стану функціонування початкової ланки ліцею, результати якого будуть ураховуватися при розробці моделі освітнього простору молодших школярів ліцею та експериментальній перевірці її ефективності.

Зосередження зусиль при виконанні завдань дослідження дозволить активізувати вплив на підвищення якості освіти у початковій ланці ліцею.

Отже, будуть вирішені проблеми підвищення якості освіти у початковій ланці ліцею, удосконалення освітнього простору початкової школи та вироблення освітньої стратегії щодо інноваційного розвитку ліцею загалом.

Об’єкт експериментально-дослідної роботи: створення і функціонування освітнього простору у загальноосвітньому навчальному закладі.

Предмет експериментально-дослідної роботи: педагогічне проектування освітнього простору молодших школярів у ліцеї.

Мета експериментально-дослідної роботи полягає у побудові та експериментальній перевірці ефективності моделі освітнього простору молодших школярів.

Завдання експериментально-дослідної роботи:

  • Здійснити підготовку педагогічного колективу початкової ланки ліцею до педагогічного моделювання такого об’єкту як освітній простір молодших школярів.
  • Проаналізувати стан функціонування наявного освітнього простору молодших школярів ліцею.
  • Побудувати модель освітнього простору молодших школярів ліцею.
  • Експериментально перевірити ефективність розробленої моделі освітнього простору молодших школярів ліцею.
  • Узагальнити результати та поширити досвід експериментальної роботи через публікації, участь у науково-практичних конференціях.

Механізм реалізації експериментально-дослідної роботи.

У ході експерименту передбачається створити науково-методичну раду експериментальної роботи (науковий керівник експерименту, наукові консультанти, представники управління освітою, батьки тощо); скласти програму і планування експериментальної роботи; здійснити підготовку педагогічного колективу до проектування та впровадження моделі освітнього простору молодших школярів у ліцеї шляхом їх участі у тренінгах, семінарах.

Буде розроблено діагностичний комплекс і проведено діагностику індивідуальних особливостей (які впливають на успішність навчання) молодших школярів ліцею; побудовано експериментальну модель інноваційного освітнього простору молодших школярів у ліцеї; визначено критерії та методи оцінювання експериментальної моделі освітнього простору молодших школярів у ліцеї; здійснено упровадження експериментальної моделі освітнього простору молодших школярів у ліцеї.

Поширення досвіду буде здійснено через участь у семінарах, науково-практичних конференціях.

Результатом дослідно-експериментальної роботи має стати побудова і упровадження моделі освітнього простору молодших школярів у ліцеї, підвищення ефективності навчального процесу початкової ланки ліцею.

Розробка психолого-педагогічної системи розвитку творчого потенціалу особистості гімназиста

Експериментальна база: медична гімназія № 33

Термін проведення експерименту: 2013-2018 р.

Науковий керівник: Кочерга Олександр Васильович, кандидат психологічних наук, доцент, заступник директора Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка.

Актуальність дослідно-експериментальної роботи зумовлена необхідністю вирішення суперечностей, що виникли між запитами інформаційно-технологічного суспільства і рівнем освіти підростаючого покоління. Успішно самореалізуватися в умовах сьогодення можуть фахівці нового типу, котрим притаманні динамізм і готовність до співпраці, високі моральні якості і мобільність, громадська активність і конкурентоспроможність, здатність творчо ставитися до дійсності, самостійно приймати рішення у ситуаціях вибору і конструктивність, спроможність до міжкультурної взаємодії, почуття відповідальності за Українську державу. Для належного функціонування країни важливим є насамперед «людський ресурс» – такий рівень фахівців, який визначатиме економічний і соціальний поступ вітчизняного суспільства. Затребуваним є питання вироблення у підростаючого покоління психологічної установки на оволодіння знаннями впродовж усього життя як основи адаптації та особистісного розвитку.

Підготовка таких спеціалістів істотно залежить від стану роботи щодо розвитку творчого потенціалу підростаючого покоління як пріоритетного напрямку, що концентрує в собі можливості інтегрування навчання, виховання і розвитку й передбачає органічне поєднання навчальної та позанавчальної діяльності, підвищення професійної майстерності педагогічних працівників, удосконалення методичної роботи. Однак більшості випускників загальноосвітніх навчальних закладів притаманні стандартність мислення, неготовність до творчої діяльності, неспроможність до самостійного пошуку і прийняття рішень.

Зважаючи на це, постає об’єктивна потреба пошуку нових орієнтирів розвитку освітньої галузі, оновлення мети, завдань, освітніх результатів, способів і засобів їх досягнення, що стануть відповіддю на виклики сьогодення. Поряд із диференціацією, інтеграцією, інформатизацією освітньої галузі першорядної ваги набуває проблема розвитку творчості поколінь нащадків. Вивчення проблеми розвитку творчого потенціалу особистості загалом не втратило своєї актуальності, оскільки творчий потенціал – це необхідна складова особистості, яку, безперечно, необхідно вивчати, діагностувати і розвивати. Ще одним аргументом актуальності теми дослідно-експериментальної роботи є те, що технократичні підходи до розвитку інтелекту, мислення людини, на яких базуються досить багато сучасних методик навчання, обмежують можливості людини, не дозволяють їй реалізувати свій творчий потенціал, гальмують розвиток особистості тощо. Вкрай прискорена інтенсифікація навчання, перевага інформаційного підходу в навчанні, що вимагає максимальної актуалізації особистісних ресурсів за умов їх надзвичайно низької зацікавленості, призводять до стресів, хвороб і згасання мотивації до освіти й самоосвіти, самовдосконалення та усвідомленого професійного вибору.

Вихід із такої ситуації – у пошуку нетрадиційних підходів щодо виявлення потенційних можливостей людини впливати на саму себе з метою корекції певних розладів, управління своєю поведінкою з метою досягнення поставлених цілей, усвідомлення себе як творчої особистості, здатної до самореалізації, набуття досвіду нетрадиційної творчої діяльності, відновлення і подальшого розвитку здоров’я, становлення цілісності особистості.

Об’єкт дослідно-експериментальної роботи – процес розвитку творчого потенціалу особистості гімназиста.

Предмет дослідно-експериментальної роботи – закономірності і механізми розвитку творчого потенціалу особистості гімназиста.

Мета дослідно-експериментальної роботи передбачає створення психолого-педагогічної системи розвитку творчого потенціалу особистості в гімназійному освітньому просторі.

Для досягнення мети у заявці логічно сформульовано й обґрунтовано основні завдання:

  • З’ясувавши рівень ефективності педагогічних практик, наявних в освітньому процесі спеціалізованих навчальних закладів, виокремити позиції, що потребують оновлення.
  • Провести моніторинг стану обізнаності педагогів щодо сутності розвитку творчого потенціалу учнів 1-9 класів в умовах спеціалізованого навчального закладу і на основі його результатів організувати підвищення їхньої професійної компетентності з означеної проблеми.
  • Виявити закономірності і механізми розвитку творчого потенціалу гімназистів, визначити критерії, показники і рівні його розвитку.
  • Розробити й апробувати психолого-педагогічну систему розвитку творчого потенціалу особистості в умовах освітнього середовища гімназії.
  • Виокремити педагогічні практики розвитку творчої особистості у навчально-виховному процесі спеціалізованих навчальних закладів і апробувати їх шляхом уведення до традиційної системи освіти учнів 1-9 класів.
  • Узагальнити одержані результати щодо ефективності застосованих методик і можливостей їх ефективного впровадження у систему шкільної освіти.
  • Розробити методичні рекомендації для педагогів щодо використання педагогічних практик, розвитку творчої особистості в спеціалізованих навчальних закладах.

Теоретичне та практичне значення дослідно-експериментальної роботи полягатиме в перевірці ефективності застосування педагогічних практик розвитку творчого потенціалу особистості, виокремленні шляхів його інтеграції в освітній процес, розробці методичних рекомендацій для педагогів спеціалізованих навчальних закладів щодо упровадження моделі творчого потенціалу особистості гімназиста в освітню практику.

Очікувані результати: учні продемонструють позитивні тенденції в розвитку творчої особистості, педагоги оволодіють практиками розвитку творчої особистості.

Розвиток проектної компетентності учнів засобами інтерактивного навчання

Експериментальна база: СШ №98 Дніпровського району м. Києва

Термін проведення експерименту: 2013-2017 р.

Науковий керівник: Ковальчук Василь Іванович, завідувач НДЛ експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Інституту післядипломної педагогічної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат педагогічних наук, доцент.

Актуальність дослідження. На нинішньому етапі розвитку інформаційно-технологічного суспільства ключовим поняттям інформаційного простору стало поняття «проект». У сучасному розумінні проект – це обмежена в часі цілеспрямована зміна окремої системи, відповідно до окреслених вимог щодо результатів, витрат, засобів, ресурсів і специфіки організації. Внаслідок інноваційного розвитку країни, суспільства й освітньої галузі у ХХІ столітті проектну культуру проголошено фундаментальним підґрунтям нової освітньої парадигми, а здатність людини до проектної діяльності визнано необхідним компонентом освіченої особистості (за працями І. О. Колесникової, О. М. Новикова, Н. Ю. Сафонцевої, В. Є. Родионова).

Досягнення мети і завдань шкільної освіти потребує від педагогів опанування нових функцій, усвідомлення нового змісту діяльності, упровадження проектно-технологічних форм організації навчально-виховного процесу. Так у Державному стандарті початкової загальної освіти наголошено на необхідності проектної діяльності ще у молодших класах: «початкова школа – проектування універсальних навчальних дій, початкова школа – ігрова та проектна діяльність». У концепціях розвитку освітньої галузі зазначається, що основою навчально-виховного процесу мають бути принципи проектної діяльності. Нові вимоги до професійної праці вчителя означені в державних програмах, освітніх стандартах, порядку атестації педагогічних працівників державних і приватних освітніх установ. У всіх документально-нормативних і інструктивних матеріалах наголошено на необхідності створення нових освітніх продуктів, оновленні змісту і методів педагогічної праці відповідно до освітніх потреб і запитів сьогодення. При цьому особливої гостроти набуває проблема формування проектної компетентності особистості в освітньому середовищі, що і визначає актуальність дослідно-експериментальної роботи.

Основні ідеї дослідно-експериментальної роботи. Авторський задум передбачає створення сприятливих умов для діяльності вихованців з перетворення традиційного завдання на виконання цікавої проблеми, сформульованої часто самими учнями у вигляді завдання, коли результат цієї діяльності має практичний характер, важливе прикладне значення, цікавий і важливий для самих відкривачів. Модель розвитку проектної компетентності школярів – це дидактичний засіб розвитку, навчання та виховання, яке дозволяє виробляти і розвивати специфічні вміння та навички проектування і дослідження в учнів.

Її мета: сприяти реалізації діяльнісного підходу в роботі з проектної технології та розвитку самостійної пізнавальної діяльності учнів у процесі роботи над проектом, виявляти організаторські здібності дітей, розвивати їх творчу ініціативу і уміння грамотно, яскраво презентувати результат своєї праці.

Найбільш важливі завдання дослідно-експериментальної моделі:

  • розвиток пізнавальної самостійної діяльності учнів;
  • розвиток організаційних, ораторських умінь учнів;
  • зв’язок роботи над проектом із проблемним навчанням, інформаційними технологіями;
  • залучення до проектної діяльності вчителів різних дисциплін, учнів і батьків;
  • продовження роботи з системою оцінювання учнів у процесі проектної діяльності.

Об’єкт дослідно-експериментальної роботи – розвиток проектної компетентності учнів у ЗНЗ.

Предмет дослідно-експериментальної роботи – зміст, форми і методи розвитку проектної компетентності учнів засобами інтерактивного навчання.

Мета дослідно-експериментальної роботи – розробити модель розвитку проектної компетентності учнів засобами інтерактивного навчання.

Для досягнення мети у заявці логічно сформульовано й обґрунтовано основні завдання:

  • Визначити та проаналізувати на теоретичному рівні компонентний склад проектної компетентності особистості учнів ЗНЗ.
  • Розробити концептуально-функціональну модель розвитку проектної компетентності учнів ЗНЗ.
  • Підібрати діагностичний інструментарій для виявлення рівня розвитку компонентів проектної компетентності учнів ЗНЗ.
  • Розробити навчально-методичне забезпечення розвитку проектувальної компетентності учнів ЗНЗ засобами інтерактивного навчання.
  • Визначити результативність розробленої моделі розвитку проектувальної компетентності учнів ЗНЗ.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що розробка і реалізація елементів інтерактивної освітньої технології на основі проектної діяльності учнів забезпечить на високому рівні формування в учнів ЗНЗ проектної компетентності, якщо:

  • предметний склад основних навчальних дисциплін і позакласна діяльність учнів носитимуть пошуково-дослідний характер на основі проектної діяльності;
  • організація навчального і виховного процесу в класі матиме баланс між індивідуальними і колективними формами інтерактивного навчання, що спираються на різні форми навчальної співпраці.

Наукова новизна дослідно-експериментальної роботи полягатиме у визначенні компонентного складу проектної компетентності учнів ЗНЗ; виявленні відмінностей у показниках компонентів проектної компетентності залежно від умов освітнього середовища; з’ясуванні змін у компонентах проектної компетентності залежно від дидактичних умов освітнього середовища; обґрунтуванні реалізації моделі розвитку проектної компетентності учнів, що сприяє підвищенню у нього інтелектуального й емоційного рівнів, зокрема мотивації до успіху, формування життєвої й особистісної позиції, уявлення про себе як про успішну особистість, зниження тривожності і опору інноваційної діяльності, сформує вміння щодо створення інноваційного середовища для вирішення проблем.